Я знайшла в мережі дуже гарний, як мені здається, вірш, присвячений Піккардійській Терції. :) Захотілося поділитися ним з вами. Особисто я підписуюся під кожним словом :)
Стікають дзвони соком кришталевим,
Шумлять ранкові заспані гаї,
Блукає на вустах у королеви
Примхлива сповідь першої зорі
Загадані і зірвані бажання,
Мов пелюстки, тріпочуть на вітру,
І жовтий слід сполоханої лані
Веде у світ бурштинових тортур.
Зірки співають ніжну колискову,
Ховаючись в обіймах сивих хмар,
І падають краплинками любові
До рук тому, хто вірить в силу чар.
А пісня ця... божественно-висока,
Земна і грішна, щедра і свята,
Прониклива, немов Господнє око,
Дзвінка, як абсолютна чистота.
Та мало що зрівнятись може в світі
Із піснями захоплених сердець,
Що вчать і сподіватись, і любити,
І котрі - досконалості вінець.
Звучать у них звабливі чари ночі,
Блиск золотавих Лорелеї кіс,
І сльози, і захоплення дівочі,
Клич журавлів, світів містичних блиск.
І знов неначе груди розтинає
Туга за щастям в рідному краю...
Я чула вас. Тепер я точно знаю,
Як янголи співають у раю.
Наталка Шевченко (Очкур)
|
Додати повідомлення | 
Пошук
Ім'я: vic 
Email: 
Місто: Кам'янець-Подільський
Коментувати
ICQ: 
Коментарі:
Admin